Лютий 20, 2013

Чи безпечний Ваш заміський будинок, покаже екологічний моніторинг

Нові соціальні умови і матеріальні можливості населення України під впливом науково-технічного прогресу призвели до того, що люди змінили уяву про своє житло та його оцінку з позиції комфортності, ступеня задоволення своїх потреб, еколого-гігієнічної безпеки. Також впливає на оцінку житла і спосіб життя людини, її соціальний стан, місце проживання, природно-кліматичні умови, національно-побутові традиції.

Сім’ї, які мешкають або придбали житло в багатоквартирних будинках, з часом починають бачити деякі негативні сторони свого помешкання, про які вони навіть не задумувалися, коли мріяли про власну квартиру.

До основних несприятливих факторів міського середовища фахівці з еколого-гігієнічних проблем міста відносять:

  • негативні фізичні та хімічні фактори оточуючого середовища;
  • низька якість житла, тіснота і висока щільність заселення;
  • надмірно швидкий темп життя;
  • підвищена частота соціальних контактів;
  • вимірювання електромагнітного випромінювання, вимірювання магнітних полів у багатьох випадках підтверджує підвищене електромагнітне забруднення від різних побутових приладів та апаратів;
  • утруднена орієнтація в місті;
  • вплив монотонної архітектури й денатурованого природного середовища міста (смітники, бруд у громадських місцях, звалища тощо) на емоційний стан людини;
  • важкодоступність зон рекреації (відпочинку);
  • надмірний міський шум як зовнішнього характеру (транспорт, підприємства), так і внутрішньобудинковий (шум від побутових приладів, сусідів, ремонтних робіт, інженерних мереж).

У великих містах України, таких як Київ, відмічається напружена екологічна обстановка через необхідність додаткового захисту людей від внутрішніх шкідливих хімічних, біологічних і фізичних факторів житла, які виникають унаслідок неякісних будівельних матеріалів, недостатньої вентиляції житлових приміщень і через відсутність екологічних нормативів для житла людини.

Результати екологічного моніторингу підтверджують: скупчення на обмеженій території сучасного міста великої кількості техніки, транспорту, будівель, людей, відсутність зелених насаджень призводить до того, що міське середовище за якістю суттєво відрізняється від природного середовища. Зокрема, вимірювання електромагнітного випромінювання та вимірювання магнітних полів підтверджують значне забруднення ЕМВ, хімічні аналізи виявляють значне забруднення повітря пилом, вуглекислим газом, сполуками азоту, тощо.

Екологічний моніторинг – показник екобезпеки

Тому і не дивно, що власники квартир у висотній багатоповерхівці знову починають мріяти про нове інше житло, яке б давало не тільки дах над головою, а й сприяло відновленню сил після робочого дня та веденню здорового способу життя, давало можливість повноцінно виховувати дітей, привчати їх до фізичної праці, покращувало самопочуття людини та не впливало шкідливо на психічне і соматичне здоров’я.

Зазвичай при виборі нового місця проживання (під будівництво будинку) вибір падає на приміську територію, яка розташована в так званій зеленій зоні. Таке розташування має багато переваг, зокрема це близькість до міста, де працюють власники такого житла. Втім, перед придбанням заміського житла рекомендовано провести екологічний моніторинг ділянки (провести вимірювання радіації, визначення вмісту важких металів та інших токсичних сполук у ґрунті та воді на присадибній ділянці, вимірювання електромагнітного випромінювання, вимірювання магнітних полів тощо). Екологічний моніторинг дасть змогу пересвідчитися, що нове житло за містом буде не лише комфортним, але і безпечним для Вас та Ваших рідних.

Разом з тим, за існуючих соціальних відносин, забудовник уже не несе відповідальності за якість збудованого ним житла. Законодавчо все робиться для того, щоб максимально здешевити квадратний метр такого житла.

Часто трапляються такі випадки, коли сім’я вже придбала заміський будинок і починає задумуватися на питанням: «Чи дотримувалися при зведенні будинку санітарно-гігієнічних вимог до житла? Чи проводили екологічний моніторинг на ділянці перед початком будівництва? Чи проводився екологічний моніторинг в новозбудованому будинку та на прилеглій території?  Чи проводили вимірювання електромагнітного випромінювання, вимірювання магнітних полів? Чи було проведено вимірювання радіації та інші дослідження в ході екологічного моніторингу? Хто може надати результати проведення екологічного моніторингу, що підтверджують безпеку заміського будинку? До кого звертатися в ситуації, коли санітарно-епідеміологічні станції в Україні закриваються?»

Відповіді на ці питання Вам можуть надати фахівці Науково-сервісної компанії «ОТАВА». Компанія надає послуги із вимірювання радіації, заміри ЕМВ, вимірювання магнітних полів, а також проводить екологічний моніторинг вмісту шкідливих речовин у повітрі, воді та ґрунті присадибної ділянки.

Екологічний моніторинг, зокрема, вимірювання радіації допомогло виявити радіоактивні ковані елементи

З таким замовленням (проведення екологічного моніторингу: вимірювання електромагнітного випромінювання, вимірювання магнітних полів; вимірювання радіації та рівня вуглекислого газу) до Науково-сервісної компанії «ОТАВА» звернулися власники заміського житлового комплексу, розташованого в передмісті Києва.

Фахівцями «ОТАВИ» було проведено комплексне еколого-гігієнічне дослідження (екологічний моніторинг) цього житлового комплексу, у ході якого здійснювалися інструментальні вимірювання параметрів навколишнього середовища: вимірювання магнітного поля (напруженість); вимірювання електромагнітного випромінювання (щільність); вимірювання радіації (інтенсивність γ-випромінювання та інтенсивність β-випромінювання); швидкість руху повітря, температура і відносна вологість повітря; концентрація СО2 у повітрі.

Вимірювання проводили біля генераторної, у спорткомплексі, ресторані та трьох будинках. На кожному з об’єктів проводили серії вимірювань у ключових точках згідно з методиками для кожного з параметрів і точках, що вказані як найбільш відвідувані.

Дослідження проводили такими приладами:

  • TENMARS TM-196 № 120107181 (вимірювання магнітного поля (рівень магнітної індукції);
  • TENMARS EM-192D № 110403900 (вимірювання електромагнітного випромінювання (щільність потоку енергії);
  • дозиметр СТОРА № 1200955, відмітка про повірку ЗВТ від 27.07.2012 (вимірювання радіації);
  • анемометр Delta Ohm HD 2303.0 № 11025224 із зондом № 11012095 (вимірювання швидкості руху повітря);
  • термогігрометр Ezodo № 013451;
  • вимірювач концентрації CODT 802 № 12012352.

Вимірювання магнітного поля та вимірювання електромагнітних полів не показали перевищень дозволених рівнів (усереднені значення магнітної індукції та щільності потоку енергії відповідали санітарним нормам для будинків і прибудинкових територій).

Вимірювання електромагнітного випромінювання (рівень напруженості електромагнітного поля) на відповідність вимогам норм з електромагнітної безпеки проводили відповідно до ГОСТ 27859, ГОСТ 12.1.006, ГН 2.1.8./2.2.4.019 і СанПіН 2.2.4/2.1.8.055. У побутових і житлових приміщеннях перевищення норм не зафіксували. Виміряні значення становили від 0,05 до 0,5 мкВт/см2 при нормі у 10 мкВт/см2. В ході вимірювання електромагнітного випромінювання було відмічено короткочасні сплески рівня електромагнітної індукції біля генераторної, що, ймовірно, пов’язано зі специфікою роботи встановленого обладнання. При цьому такі короткочасні підвищення рівня електромагнітної індукції не можуть мати суттєвого впливу на здоров’я та безпеку життєдіяльності.

Вимірювання магнітних полів (контроль рівня напруженості магнітного поля) на відповідність вимогам норм з електромагнітної безпеки проводили відповідно до ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН 3.3.6.096-2002, ДСН 198. У побутових і житлових приміщеннях перевищення норм не було зафіксовано. Виміряні значення становили від 0,01 до 0,14 мТл при нормі для житлових приміщень у 0,2 мТл. Під час вимірювання магнітних полів було відмічено підвищений рівень напруженості магнітного поля біля генераторної ‒ 5 мТл. При таких значеннях, згідно із ДСанПіН 3.3.6.096-2002, допустимий час перебування в електричному полі впродовж 8-годинного робочого дня становить 3 години.

Вимірювання радіації (рівнів інтенсивності γ- та β-випромінювання) на відповідність вимогам норм з радіаційної безпеки проводили згідно з НРБУ-97 і СанПін 2.6.1.2523-09. Під час вимірювання радіації фахівці ОТАВИ відмітили підвищений фон γ-випромінення в будинку 3 на сходах на рівні 0,38 мкЗв/год. Шляхом послідовних детальних вимірювань радіації було виявлено, що джерелом випромінювання були перші два ковані елементи перил. При цьому фон від цих об’єктів не перевищував норм, встановлених законодавством.

Також вимірювали параметри мікроклімату в будинку 1 і рівні концентрації СО2 в будинках 1, 2 та 3. Значення температури й відносної вологості повітря знаходилися в межах норми. Концентрація СО2 знаходилася в межах від 430 до 580 ppm при максимально допустимому для побутових приміщень першої категорії рівні у 600 ppm для низької забрудненості.

Проведене комплексне дослідження житлового комплексу (вимірювання електромагнітного випромінювання, вимірювання магнітних полів, вимірювання радіації, рівня вуглекислого газу та інші заходи екологічного моніторингу) показало, що цей об’єкт відповідає еколого-гігієнічним вимогам, які діють в Україні. Але в нашій державі житлові комплекси такого класу лише одиничні. Тому для вирішення житлової проблеми потрібно створювати екологічне житло для людей середнього достатку, яке б гармоніювало з потребами людини й оточуючого середовища, житло високої якості, облаштування якого відповідатиме інтересам людини, соціальній структурі суспільства, вимогам до природного і міського середовища.

Науково-сервісна компанія «ОТАВА» пропонує екологічний моніторинг заміського житла, а також комплексне наукове еколого-гігієнічне дослідження земельних ділянок під забудову. Замовивши екологічний моніторинг (вимірювання електромагнітного випромінювання, вимірювання магнітних полів, вимірювання радіації, а також вмісту шкідливих речовин в ґрунті, воді та повітрі) допоможе Вам пересвідчитися, що Ваш заміський будинок безпечний для Вас та Вашої сім’ї.

Ярослав Першегуба,
канд. мед. наук, ст. наук. співробітник 
лабораторії канцерогенних факторів ДУ «ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва НАМНУ»