Червень 10, 2018

Хімічний аналіз побутової хімії – дієвий метод визначення якості продукції

В Україні всі вироби побутового призначення виготовляються за національними стандартами і мають санітарно-епідеміологічний сертифікат. Цей сертифікат видається на підставі результатів токсикологічних, фізико-хімічних та інших досліджень. Якщо продукція завозиться через кордон, то на митниці під час оформлення вантажу вимагають надати декларацію відповідності на товар, в якій виробник гарантує його якість.

Промислова продукція цілком безпечна для використання. Якщо після застосування товарів народного вжитку виникають проблеми зі здоров’ям, то можливі варіанти:

  • індивідуальна чутливість до певних інгредієнтів;
  • товар неякісний, виготовлений із порушенням технологій;
  • підробка.

Відрізнити підробку органолептичними методами неможливо: продукт має вигляд і запах як стандартний мийний засіб. Потрібно провести хімічний аналіз засобу побутової хімії та визначити компоненти, які входять до його складу.

Співробітники хімічної лабораторії Науково-сервісної фірми «ОТАВА» досить часто виконують подібні завдання із визначення хімічного складу мийних засобів.

Замовники приносять на аналіз зразки різної побутової хімії – пральні порошки, гелі для прання, ополіскувачі та кондиціонери для білизни, антистатики, поліролі, гідрофобізатори, хімію для басейнів, засоби для виведення плям, засоби для чищення одягу і взуття, засоби для миття та чищення кахлю, меблів, підлоги, посуду, побутової техніки.

Хімічний аналіз засобів для прання дасть змогу вибрати менш токсичні товари для вас і довкілля

Вчені довели, що масовий ужиток небезпечних хімічних речовин у повсякденному житті призводить до збільшення алергічних захворювань. Деякі реагенти ми вдихаємо із забрудненим повітрям, а інші купуємо добровільно та приносимо додому, бо це мийні засоби різних типів.

Які інгредієнти найнебезпечніші в пральних порошках і гелях для прання?

  • фосфати;
  • ПАР;
  • відбілювач (гіпохлорит натрію);
  • штучні аромати та ін.

Із січня 2017 року Європейський Союз заборонив використання фосфатів у мийних засобах. Таке рішення підтримали 19 штатів США. В Україні зареєстрований законопроект, який з 01.01.2019 р. забороняє продавати мийні засоби з часткою фосфору більш ніж 5 %.

Чим небезпечні фосфати?

  • Вода після прання попадає в каналізаційну систему і ніяка фільтрувальна станція не може видалити тринатрій- або динатрійфосфат.
  • Далі фосфати безперешкодно потрапляють до водоймищ і сприяють росту зеленої водорості. Водорості у процесі розкладання виділяють токсини, які знижують кількість кисню, що веде до загибелі риби.
  • Річки вже не можуть самостійно очищатися, суміш біологічних і хімічних речовин попадає у питну воду.

У синтетичних мийних засобах головною дієвою речовиною є ПАР. Найбільша небезпека поверхнево-активних речовин полягає у їхній сенсибілізованій дії – здатності викликати алергічні реакції. Катіонні детергенти є  найтоксичнішими. У порошках і гелях здебільшого містяться аніоноактивні та неіоногенні ПАР, сумісне використання яких проявляє трохи менш виражену токсичну дію. 

У разі перевищення дозволеної дози цих компонентів, у контакті зі шкірою і слизовою оболонкою ПАР призводять до подразнення шкіри та мають резорбтивну дію (проникають в організм людини). Отже, лише хімічний аналіз мийних засобів дасть змогу встановити, наскільки виробник дотримався рекомендованого відсоткового вмісту ПАР.

Основним критерієм біологічної безпеки поверхнево-активних речовин є повна або первинна біорозчинність (розщеплення до діоксиду вуглецю і здатність вимиватися з тканини). Найчастіше використовуються лаурил сульфати натрію та амонію. Проте іноді виробники зазначають, але не додають ці компоненти до мийних засобів.

Гіпохлорит натрію – це сполука, яка використовується для очищення поверхні, дезінфекції води, відбілювання тощо. Під час розчинення у воді утворюється так званий «активний хлор». Він ефективний проти бактерій, вірусів та грибків. Люди піддаються впливу гіпохлориту натрію шляхом вдихання випарів і контактом через шкіру й слизову оболонку. З’являються «червоні очі», кашель, біль у горлі, почервоніння шкіри. Якщо проковтнути розчин, то виникнуть болі в животі, діарея, блювота.

Потрібно досить обережно поводитися з мийними засобами, які мають відбілювачі. І, зрозуміло, використовувати їх подалі від дітей. Важливо зазначити, що всі речі, для прання яких застосовувалися сучасні мийні засоби, потрібно багаторазово прополіскувати в чистій воді.

А як щодо ароматів? Гіганти рекламної індустрії змусили нас повірити, що ми вдихаємо свіже гірське повітря і запах польових квітів, коли носимо випраний одяг. Але насправді це аромати сотень шкідливих хімічних речовин. Вагітним жінкам, дітям, астматикам і людям, схильним до алергій, слід уникати ароматних продуктів. Прочитайте статтю «Аромати з ризиком: яких кондиціонерів для білизни слід остерігатися» і дізнайтеся, як за допомогою хімічних інгредієнтів створюються запахи.

Після певної кількості прання білизна втрачає колір, махрові рушники стають жорсткими на дотик. У такому разі виробники пропонують використовувати різноманітні кондиціонери на останній стадії прання – полосканні. За інформацією виробника, кондиціонери для прання надають білизні м’якість, ніжний аромат, антистатичний ефект. Екологічна робоча група EcoWatch рекомендує зовсім відмовитися від кондиціонерів для дитячої білизни.

Результати хімічного аналізу ополіскувачів для білизни свідчать, що до їхнього складу входять:

  • Пом’якшувачі – четвертинні амонієві сполуки. Вони викликають астму і є шкідливими для репродуктивної системи.
  • Консерванти кольорів. Найбільше непокоять метилізотіазолінон (сильний алерген) і глутарал, який викликає астму й алергію.
  • Штучні аромати. Існує понад 3 тисячі видів, кожен із них шкідливий певною  мірою. Особливо страждають від сильних запахів астматики та люди, чутливі до хімічних речовин.

Хімічний аналіз засобів для прання виявить підробку, знизить ризик для здоровя

Китай прославився дешевими мийними засобами низької якості. Довіра ще залишилася до товарів із Європи. Так от прикрість: «штукарі», використовуючи упакування відомих світових марок, почали випускати фальсифікат. І проблема ця набула світових масштабів.

Наведемо кілька прикладів.

У Закарпатській області, повідомляє спікер департаменту захисту економіки НПУ Наталія Калиновська, було викрито 2 підпільні цехи з виробництва контрафактної продукції. Знадобилося аж 14 обшуків та 50 працівників поліції, щоб вивезти 100 тонн пральних порошків.

У Росії частка підробленої продукції із загального числа побутової хімії становить 10-20 %. Головними каналами реалізації залишаються невеликі магазини, базари, місця стихійної торгівлі.

В Америці у викритті підробок зацікавлені самі виробники продукції. І не тільки тому, що вони втрачають гроші, неякісні товари, які продаються під їхніми брендами, руйнують репутацію. В Австралії в Західному Сіднеї митниця вилучила 40 тонн продукції під маркою ОМО, яку виготовляли в Китаї. Хімічний аналіз показав, що у підробленого прального порошку були відсутні деякі з активних ферментів справжнього продукту OMO, що означало: його ефективність видалення плям не була такою ж гарною, як в оригінала. А покупці, які придбали підробку, нарікали на справжній продукт і ганьбили виробників.

Хімічний аналіз диво-інгредієнтів (плямовивідників, антистатиків)

З особливо неприємними плямами іноді звичайні мийні засоби просто не можуть упоратися. Ось тоді знадобляться специфічні продукти. Як показують результати хімічного аналізу плямовивідників, до їхнього складу зазвичай входять розчинники, поверхнево-активні речовини та ферменти.

До деяких засобів чищення килимів додають перхлоретилен і гідроксид амонію. Це група небезпечних хімічних речовин, які випаровуються за кімнатної температури й у разі довготривалого контакту можуть спричиняти пошкодження печінки, нирок, легень.

Антистатичні агенти – це хімічні добавки, які запобігають або зменшують накопичення електричних зарядів на поверхні, надають тканині певну електропровідність. Один із методів – розпилювання їх на внутрішній поверхні одягу. Хімічний аналіз антистатиків покаже, на якій основі вони виготовлені (спиртовій чи водній), а також підтвердить наявність аліфатичних амінів, поліетиленгліколієвого ефіру, четвертинних амонієвих солей, ефірів фосфорної кислоти та інших складників.

Відомий виробник побутових товарів компанія «SC Johnson» зазначає кожну хімічну речовину, яка використовується у її продуктах. Виявилося, що найпопулярніші товари містять шкідливі інгредієнти. Інші компанії приховують склад продукції, мотивуючи комерційною таємницею.

Ключовим елементом захисту бізнесу із продажу товарів побутової хімії є повна поінформованість про дійсні складники продукції. Це вбереже продавця від можливих судових позовів у разі, якщо покупець спробує довести, що саме його товари заподіяли йому шкоду. Наявність документа, що підтвердить відповідність продукції вимогам нормативних документів, опротестує його заяву.

Які приховані небезпеки розкриває хімічний аналіз різноманітних засобів для миття та чистки

Оскільки людина постійно перебуває під впливом безлічі хімічних речовин, важко швидко визначити, який засіб наніс непоправної шкоди. Щоб уникнути необґрунтованих претензій, юридичним фірмам та підприємцям, які реалізують продукцію ширкого вжитку, рекомендується заздалегідь упевнитися в якості товарів.  

Також звертатися до лабораторії потрібно в разі, якщо вас щось насторожило, наприклад:

  • Пакування виготовлено ​​з матеріалу гіршої якості, ніж ви бачили раніше на продукції цього бренду.
  • Є помилки, неточності в написанні інформації про товар.
  • Відсутнє необхідне маркування та логотип компанії.
  • Чи може щось інше, що викликає підозру.

Краще впевнитися, що товар, який ви реалізуєте, – не підробка, що показники якості відповідають вимогам нормативних документів і миючі засоби не містять заборонених хімікатів.

Науково-сервісна фірма «ОТАВА» проведе визначення складу основних компонентів засобів побутової хімії.

  • Хімічний аналіз засобів для миття та чистки побутової техніки. Основними їх складниками є луги (гідроксид натрію або калію), неіоногенні ПАР, спирти, фосфати або фосфонати. Сумарно – це їдка суміш із високою проникною здатністю, яка може викликати роздратування у людей із чутливою шкірою. Потрібно упевнитись, чи реальний хімічний склад відповідає зазначеному на етикетці.
  • Хімічний аналіз засобів для миття та чистки підлоги. Щоб добре змивати нерозчинні солі металів, у склад додають Трилон Б та декілька видів ПАР. Якщо вміст поверхнево-активних речовин не перевищує 15 %, то засіб має малотоксичні властивості. Це може довести лише хімічний аналіз у хімічній лабораторії.
  • Хімічний аналіз засобів для миття та чистки посуду. Найчастіше до мийних засобів входять фосфати і ПАР. У засоби для миття посуду додають антибактеріальні препарати. Але багато з них заборонені, оскільки небезпечні для здоров’я. Якщо це триклозан, то він порушує природні функції щитоподібної залози й ендокринної системи. Науковці доводять причинно-наслідковий зв’язок між паробеном і раком молочної залози. Ди-, моно- та триетаноламін порушують гормональний фон.  Коментарі, як говорять, зайві. Посуд, із якого ми їмо, не повинен мати і слідів токсичних речовин. І в цьому разі лише хімічний аналіз може уберегти нас від можливих отруєнь.
  • Хімічний аналіз засобів для миття і чистки кахлю. Виробники випускають засоби, які містять хлор: його пари дратують легені, очі та шкіру. Особливо шкідливо є використання хлоровмісних реактивів у невеликих, мало провітрюваних приміщеннях. Другий тип – засоби на базі аміаку, який добре розчиняє жирні плями, після нанесення на поверхню випаровується. Пар з аміаком сильно лужний та їдкий, подразнює дихальну систему.

Недобросовісний виробник може використовувати подібні отруйні компоненти і без відповідних застережних написів на етикетці.

  • Хімічний аналіз поліролю. Окрім натурального воску і природних масел, поліроль містить значну кількість хімічних речовин на основі нафти, також нітробензол та фенол. Ці хімічні речовини всмоктуються через шкіру, впливають на центральну нервову систему, руйнують печінку. Тому важливо простежити за допомогою хімічного аналізу, щоб їхнє число не перебільшувало дозволеної дози.
  • Хімічний аналіз засобів для миття та чистки меблів. У кожного виробника своя рецептура виготовлення засобів для чистки. У склад обов’язково входить комплекс ПАР, можуть міститися спирти, сульфат або перкарбонат натрію, фосфати й оптичний відбілювач. Усі ці інгредієнти впливають на чутливу шкіру людини. Споживач мусить знати, з чим він має справу та які ризики використання подібних засобів.

Як не зіпсувати речі – тільки хімічний аналіз засобів для чистки одягу та взуття виявить недозволені інгредієнти

Одним із варіантів чистки одягу є суха хімчистка. Тобто одяг не потрібно мочити у воді. Консистенція засобів різна: гелі, порошки, спреї. Засіб наноситься на тканину, а потім одяг сохне. Замість води зазвичай використовують розчинники на основі нафти або перхлоретілен, швидкість випаровування в яких дуже висока. Засоби для чистки не обходяться без ПАР. Памела Брукс у своїй книзі «Алергія. Повний довідник» зазначає, що у складі засобів для хімчистки також можуть бути присутні ізоціанати, які у тривалому контакті викликають задуху та запаморочення.

За тим же принципом діють гідрофобізатори – засоби, що відштовхують воду з поверхні. Спочатку взуття змочується гідрофобізаторами, потім розчинник випаровується, залишається тонкий шар захисного реагенту. Волога, яка потрапляє на поверхню, не проникає, а скочується у вигляді окремих крапель. Але не всі засоби безпечні. Якщо хімічний аналіз гідрофобізаторів показав, що до його складу входять перфторировані карбонові кислоти, то цілком  зрозуміло, чому цей продукт заборонений у США.

Якщо ви серйозно вирішили підійти до справи, продавати товари для чистки одягу та взуття або відкрити хімчистку, то потрібно обирати якісні спеціальні засоби, треба знати їхній склад і властивості. У цьому допоможе хімічний аналіз засобів для чистки взуття та одягу.

Чому потрібен хімічний аналіз хімії для басейнів?

Власники відкритих та закритих басейнів порушують питання, як підтримувати чистоту води. Тільки однієї фільтрації недостатньо, потрібні хімічні реагенти. Віруси, грибки, бактерії знищуються дезінфекційними засобами. Альгіциди зупиняють ріст водорості, коагулянти допомагають зменшити помутніння води.

Перше, що  спадає на думку, – використати для дезінфекції хлор. Це схоже на просте рішення. Але скільки хлору потрібно для басейну? У закритих басейнах, де немає адекватної системи вентиляції й осушення, хлор може викликати респіраторний дистрес для плавців. Його надлишок призведе до негативних наслідків: шкіра буде пересихати і тріскатись.   

Як рекомендує PoolSide, басейн мусить мати мінімальну концентрацію хлору 1 ppm (частки на мільйон, 1 ppm = 0,0001 %) і максимальну 4 ppm. Переведемо на звичні для нас одиниці виміру. Після повного знищення бактерій концентрація вільного хлору у воді не може перевищувати 0,3-0,5 мг/л.

Є ще один дуже важливий показник якості води – рН. Рівень його мусить бути поміж 7,2 та 7,6. Якщо вода має рН менше як 7, то утворюється кислотне середовище. Воно роз’їдає шкіру, починають іржавіти металеві деталі. У лужному розчині рН більше ніж 7. Тоді вода мутніє, на стінках з’являється осад, знижується активність засобів, які знищують бактерії.

Слід  зазначити, що хоча використання хімічних дезінфекційних засобів під час обробки води потенційно небезпечно, ризики для здоров’я надзвичайно малі  порівняно з величезними перевагами (враховуючи розслаблення та фізичні вправи), пов’язані з використанням басейну.

А що може трапитись, якщо замість надійного засобу використати підробку, яка не забезпечить підтримання необхідних показників рН і числа вмісту хлору? Як це вплине на здоров’я відвідувачів басейну?

Реальний приклад. Стоматологи в місті Шарлоттсвіллі (штат Вірджинія, США) почали знаходити дивну загальну ерозію зубної емалі у групи людей. Єдине, що пов’язувало пацієнтів – усі вони були членами місцевого плавального клубу. Коли зробили хімічний аналіз води з басейну, то з’ясували, що вода настільки кисла, що вона розчиняє металеві фітинги й бетонні стіни. Один зразок води дав показник рН 2,7 – приголомшливий. Він у 100 000 разів перевищує рекомендовану концентрацію кислоти.

Також Альфред Бернард, токсиколог Католицького університету Лувена в Брюсселі, підтвердив, що збільшення кількості продуктів хлорування в критих басейнах спричиняє зростання захворюваності астми у дітей із підвищеною чутливістю до алергенів.

Щоб підтримувати якість води у басейні в належному стані, потрібно проводити регулярні тести.

Звертайтеся до Науково-сервісної фірми «ОТАВА». Досвідчені працівники зроблять хімічний аналіз товарів побутової хімії, визначать, що входить до складу зразка, встановлять кислотність/лужність середовища, вміст летких речовин. Висока кваліфікація наукових співробітників та глибокі знання аналітичної хімії дають змогу виконувати нестандартні аналізи – саме такі, які вам потрібні.