Сечокам’яна хвороба у собак. Струвітні й оксалатні камені

Камені в сечовому міхурі собак утворюються, коли мінерали, що містяться в сечі, зливаються в мінералізовану масу, яку ветеринарні фахівці називають уролітом. Два найпоширеніші види каменів у сечовому міхурі собак – струвітні та оксалатні камені.

Симптоми сечокам’яної хвороби у собак

Сечокам’яна хвороба може перебігати як із симптомами, характерними для захворювань нижніх сечовивідних шляхів, так і безсимптомно. Ознаки захворювання у собаки такі:

• болісне сечовипускання;
• кров у сечі або зміна кольору сечі;
• їдка сеча;
• часті позиви до сечовипускання;
• сечовипускання у недозволеному місці;
• вилизування області геніталій частіше, ніж звичайно;
• млявість чи зниження апетиту;
• блювання.

Ветеринарні лікарі можуть діагностувати камені (уроліти) в сечовому міхурі у собак за допомогою рентгену або УЗД черевної порожнини. Фахівець може призначити собаці аналіз сечі та культуральне дослідження – посів на бактерії.

Струвітні камені в собак

Струвітні камені – один із найпоширеніших видів каменів у собак у сечовому міхурі. Струвіт ‒ це тверде мінеральне відкладення, яке утворюється в сечі з іонів магнію та фосфату. Самі собою кристали струвіту в сечі зустрічаються відносно часто і є проблемою.

У тварин струвітні камені зазвичай утворюються в сечі, інфікованій амоній-продукуючими бактеріями. Це підвищує pH сечі, у результаті кристали струвіту злипаються, утворюючи камінь.

85 % собак зі струвітними каменями – жіночої статі. Середній вік таких тварин становить 2,9 роки. Підвищений ризик утворення струвітних каменів у ши-тцу, шнауцерів, йоркширських тер’єрів, лабрадор-ретріверів і такс. Утворення таких каменів найчастіше пов’язане з інфекцією нижніх сечовивідних шляхів.

Як лікують струвітні камені

Ветеринарний лікар, швидше за все, запропонує варіант розчинення струвітів за допомогою харчування (порекомендує дієту). Якщо утворення каменів пов’язане з інфекцією сечових шляхів, фахівець може також призначити антибіотики. Також до рекомендацій входить літотрипсія – процедура дроблення каменів у сечовому міхурі собаки.

Останнім можливим варіантом лікування є хірургічне видалення каменів. До цього варіанта вдаються тільки в крайньому випадку. Він необхідний, коли існує високий ризик непрохідності сечових шляхів, що може поставити під загрозу здоров’я вихованця в найближчому майбутньому.

Оксалатні камені в собак

Якщо до утворення струвітних каменів у собаки призводить більш високий pH сечі, то на утворення оксалатних каменів pH сечі впливає менше. Ці уроліти утворюються в сечі при надлишку в ній кальцію та оксалату.

Оксалатні камені, на відміну від струвітних, частіше зустрічаються у кобелів, ніж у сук. Крім того, до їх утворення більш схильні літні собаки. Середній вік собаки з оксалатними каменями становить 9,3 роки. Такі камені можуть утворитися у будь-якого собаки, але більш схильні до їх утворення кеесхонди, норвіч-тер’єри, норфолк-тер’єри і померанські шпіци.

Оксалати можуть утворюватися в стерильній сечі і зазвичай не пов’язані з інфекцією нижніх сечовивідних шляхів.

Як лікують оксалатні камені

На відміну від струвітних, оксалатні камені неможливо розчинити за допомогою харчування. Їх можна видалити хірургічним шляхом або за допомогою безопераційних процедур, таких як літотрипсія або ретроградна урогідропропульсія.

Необхідно обов’язково здати уроліти (камені) на аналіз, оскільки в деяких собак у сечовому міхурі можуть утворюватися камені відразу кількох типів.

Профілактика сечокам’яної хвороби у собак

У профілактиці захворювання і рецидивів важливу роль відіграють харчування та споживання води.

Оскільки кристали і камені менше утворюються в розведеній сечі, тому дуже важливо збільшити кількість рідини, що споживається собакою, і давати йому корм, що сприяє зменшенню кількості мінералів у сечі. Щоб збільшити споживання собакою води, можна зволожувати його їжу, віддавати перевагу консервованим кормам, приправляти воду курячим або яловичим бульйоном з низьким вмістом солі. Альтернативний варіант ‒ поставити улюбленцеві питний фонтанчик.

Крім того, можна годувати собаку кормом, спеціально розробленим для зниження ризику утворення каміння.

Ветеринарний лікар може порекомендувати проведення рентгена, УЗД або аналіз сечі один-два рази на рік для спостереження за станом собаки, щоб у разі утворення нових каменів їх можна було видалити нехірургічними методами. Разом із фахівцем вдасться забезпечити необхідні способи догляду та спостереження за вихованцем.

Якщо вам необхідно зробити аналіз уроліту, визначити його тип, звертайтесь до нашої лабораторії. Ми надаємо послугу «Хімічний аналіз уролітів, визначення їх типу». Дослідження проводять досвідчені спеціалісти на сучасному обладнанні. Зразки аналізують за допомогою методів FTIR-ATR і Powder XRD. 

Для одержання консультації телефонуйте 0 (800) 33-72-12 (безкоштовно по Україні) або пишіть на електронну скриньку lab@otava.ua.