Знайдений кістяний виріб – артефакт чи сучасна підробка?

До нашої лабораторії звернувся вчений-археолог з проханням дослідити викопний кістяний виріб на предмет його можливої сучасної фальсифікації. Радіовуглецевий метод застосовувати було недоцільно через відносно невеликий вік знахідки. 

Нашими експертами було підібрано методику та призначено хімічну експертизу. 

Поверхня об’єкта візуально була подібна до поверхні обробленої кістки, при цьому частина поверхні мала вохряне забарвлення. Частина поверхні об’єкта була пошкоджена. На пошкодженій поверхні було помітно субстанцію білого кольору, локалізовану в Гаверсових каналах. 

Метою наукового дослідження було обстеження морфології та оцінка елементного складу різних за кольором поверхонь зразка для подальшого застосування зібраних даних при оцінці можливих методів фарбування. 

Дослідження виконували із застосуванням скануючого електронного мікроскопа з використанням енергодисперсійного рентгеноспектрального детектора. Було проведено спробу дослідити морфологію та оцінити розподіл хімічних елементів на поверхні у її нативному стані. Для цього зразок було поміщено в камеру мікроскопа і розпочато вакуумування її внутрішнього простору. 

Після вакумуування було прийняте рішення проводити дослідження забарвлених субстанцій, отриманих шляхом зіскоблення забарвлених ділянок поверхні. Для дослідження голкою було вилучено три крихти білої субстанції з Гаверсових каналів та зіскоблено скальпелем ділянки поверхні вохряного й чорного кольорів. Зібрані матеріали було розташовано на поверхні двостороннього струмопровідного адгезиву і металізовано плазмовим нанесенням нанорозмірного шару золота. Підготовлені субстанції було розміщено в камеру мікроскопа, вакуумовано та досліджено їх морфологію з оцінкою елементного складу.

Додатково було досліджено відбиток поверхні зразка на струмопровідному адгезиві, однак результати дослідження відбитку визнали не релевантними через високу ймовірність спотворення результатів мікрочастинками пилу із сучасного оточення.

Оцінка зареєстрованих даних дала змогу зробити висновки, що матеріал виробу дійсно є кісткою, а не полімером і на матеріалі відсутні сліди, характерні для сучасних речовин та для сучасних фарб. Гіпотезу про сучасну фальсифікацію зразка було спростовано.